Загружаємо...
Ви тут:  Головна  >  Аналітика  >  Новина

Чому Закарпаття знову має стати українським центром Карпатського Єврорегіону?

12.06.2021  /  0 Коментарів

Напередодні Міжнародного Форуму міжрегіонального та міжмуніципального транскордонного співробітництва «Україна у Карпатському Єврорегіоні», який відбудеться 14-15 червня 2021 року, коаліційне об’єднання за ініціативи одного з його співкоординаторів, виконавчого директора Закарпатського РВ АМУ Олега Лукші провело опитування серед експертів і наукової спільноти та громадських лідерів Закарпаття.

Відповісти потрібно було на єдине запитання анкети-інтерв’ю: Відзначте, на Вашу думку, окремі переваги (вигоди, перспективи) та коротко сформулюйте бачення (очікування, перспективність, важливість тощо) для Вас і Вашої організації (галузі чи сфери діяльності) від відродження та активізації діяльності Міжрегіональної Асоціації «Карпатський Єврорегіон»).

Ось які відповіді отримано.

Юрій Остапець, декан факультету суспільних наук УжНУ, доктор політичних наук, професор: Відновлення Закарпаття як регіону – національного представника України у Карпатському Єврорегіоні розширює можливості співпраці громадських організацій та університетів області з закордонними  партнерами у контексті обміну інформацією, грантовою роботою, співпрацею у науковій та інших сферах.

 

Микола Палінчак, декан факультету міжнародних економічних відносин УжНУ, доктор політичних наук, професор: Вважаю, що відродження та активізація Карпатського Єврорегіону значно активізує територіальні громади до співпраці з громадами Угорщини, Словаччини та Польщі. Активізація роботи Карпатського Єврорегіону сприятиме також співпраці вузів регіону.

 

Володимир Приходько, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин УжНУ, доктор економічних наук, професор, директор Інституту державного управління та регіонального розвитку УжНУ: Підтримуючи ініціативу про надання Закарпатській області статусу національного представника України у Карпатському Єврорегіоні, вбачаю в цьому додаткові можливості для розвитку багатостороннього співробітництва тергромад транскордонних регіонів 4-ох країн ЄС і України (по лінії їх кордону з Україною, що проходить в Закарпатській області). Для активізації екосталого розвитку тергромад басейну р. Тиса. Для екосталого туристично-рекреаційного і екодільного розвитку територій гірського населення Словаччини, Польщі, України і Румунії та вихід на єдиний стандарт господарювання у Карпатах.

 

Іван Лемко, директор НПО «Реабілітація» (м. Ужгород), доктор медичних наук: Одним із найбільш важливих спільних векторів розвитку 5 країн Карпатського Єврорегіону є природні лікувальні ресурси – великі запаси мінеральних вод, придатних для бальнеологічного використання, які представляють практично всі відомі бальнеологічні типи, можливості застосування мікроклімату природних підземних об’єктів для спелеотерапії, кліматичні умови, які по-різному впливають на організм людини. Спільне вивчення лікувально-оздоровчих властивостей цих факторів, опрацювання інноваційних можливостей їх застосування з метою зміцнення та збереження здоров’я людей, обмін відповідним досвідом використання та розробка заходів зі збереження цих ресурсів можуть бути важливим об’єднуючим напрямком діяльності всіх країн Карпатського Єврорегіону.

 

Володимир Суран, виконавчий директор Регіональної асоціації органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля» (с. Поляна): Відновлення роботи міжрегіональної Асоціації «Карпатський Єврорегіон» у спосіб, передбачений Статутом Асоціації, забезпечить всім її учасникам можливість застосування додаткових інструментів транскордонної співпраці, з усіма її перевагами на благо громадян, що проживають у Карпатах. Упевнений, що гармонічна діяльність міжрегіональної Асоціації «Карпатський Єврорегіон» сприятиме активнішому створенню Карпатської стратегії.

 

Володимир Химинець, завідувач сектором досліджень Західного регіону, Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук: Координація діяльності міжнародних відносин ГО, агенцій розвитку, бізнесу, наукових установ, муніципалітетів, державних органів влади, тощо з метою узгодженого досягнення вирішення глобальних задач розвитку.

 

Ален Панов, завідувач кафедри міжнародної політики Ужгородського національного університету, представник України у Карпатському Єврорегіоні 1999-2006 рр., Глава Делегації України у Карпатському Єврорегіоні 2006-2009 рр.: Карпатський Єврорегіон був унікальним зовнішньо-політичним інструментом, який вирішував чимало «чутливих» питань. Передусім це відбувалося через відчуття партнера і близькість наших народів. Які найкраще проявляються у прикордонних регіонах. Маємо повернути ці позиції!

 

 

Іван Черленяк, професор кафедри Ужгородського національного університету, доктор наук з державного управління: Активно працюючий Карпатський Єврорегіон може стати реальним центром координації усіх суміжних з Закарпаттям територіальних громад та публічних влад для забезпечення відповідного рівня просторового планування. Це дуже актуально в умовах експансії ТНК та у цілому компаній країн «економіки знань» та загроз глобалізаційного поглинача економік країн Карпатського регіону.

 

Наталія Носа-Пилипенко, керівник Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку (МАІРР), м. Ужгород:  Формування позитивного  іміджу на міжрегіональному та транснаціональному рівні, лобіювання інтересів Закарпаття, отримання окремого фінансування в рамках макрорегіональної Стратегії, яка розробляється.

 

 

Євген Лукша, керівник Асоціації проєктних менеджерів «Jadro.Lab» (м. Ужгород): Від діяльності оновленого Карпатського Єврорегіону очікую активізації діалогу, спрямовано на узгодження спільних цілей транскордонного співробітництва, а також створення нових, дієвих інструментів фінансування спільних ініціатив у різних сферах співпраці. Карпатський Єврорегіон як інституція  повинен мати чіткі та зрозумілі цілі, ресурси на їх досягнення та інструменти співпраці, у тому числі в аспектах виконання Угоди про Асоціацію України з ЄС.

 

Михайло Греньо, голова Спілки підприємців Закарпаття, голова Громадської ради при Закарпатській ОДА: Карпатський Єврорегіон як активно діюча міжнародна організація, що діє у прикордонних регіонах 5-ти країн, міг би набагато успішніше вирішувати ті питання і проблеми, які є спільними для всіх. В першу чергу, це взаємний туризм у різних  формах, збереження довкілля і охорони природи, управління водними ресурсами у басейні  р. Тиси. Не менш важливо координовано розвивати  прикордонну і транспортну інфраструктуру  та підприємництво. Все це реально лише у  працюючій міжнародній інституції, а не так як зараз. (Останнє прижиттєве інтерв’ю Михайла Михайловича)

 

Михайло Данканич, директор КП «Агенція регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття»: Очікую, що Карпатський Єврорегіон стане рушійною силою, мотором, що створить передумови для більш збалансованого, сталого та ефективного розвитку Карпат – як унікальної, культурної, економічної та екологічної території Східної Європи.

 

Микола Сюсько, викладач юридичного факультету Ужгородського національного університету: На даний момент відчувається  зменшення рівня комунікацій з іноземними партнерами, яка в тому числі спричинена наслідками COVID-19. Було б добре, щоб відроджений Карпатський Єврорегіон активізував співпрацю між сусідніми регіонами.

 

Тарас Ганич, завідувач кафедри Ужгородського національного університету, доктор медичних наук, професор: Без сумніву, вигідне межування Закарпаття з чотирма країнами в Карпатському регіоні має слугуватиме подальшому розширенню можливостей транскордонного співробітництва, у т.ч. євроінтеграції зокрема, у галузі охорони здоров’я і довкілля.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You might also like...

На українсько-словацькому круглому столі обговорили проблеми місцевого економічного розвитку

Read More →