Загружаємо...
Ви тут:  Головна  >  Аналітика  >  Новина

«Це простір, ідея… Щось матеріальне і водночас нематеріальне» – Оксана Станкевич-Волосянчук про «Кірпічку»

18.12.2018  /  0 Коментарів

Багато галасу в ЗМІ наробила ситуація зі славнозвісною «Кірпічкою»: суд, звинувачення, політичні інтриги. Але, на жаль, в погоні за скандалами мало хто висвітлював проблеми конкретно озера як природного елемента зеленої зони, а не назви його на папері.

Нам вдалося поспілкувались із природоохоронцем, експертом із питань екології та охорони довкілля  Оксаною Станкевич стосовно «добробуту» «Кірпічки».

  • Відомо із соцмереж, що один лебідь на озері постраждав від годування хлібом. Чи можете розказати про цю ситуацію детальніше?

Я прочитала також, що загинула самочка, і не знала чому так сталося. Ми попереджали багато разів, не годувати хлібом. Хліб це не є характерна для них їжа. Він не дуже добре впливає на травну систему. Лебеді ж не звикли це їсти, і можна перегодувати настільки, що тварина може загинути.

  • А є якісь таблички, щоб люди розуміли, чим потрібно годувати тварин?

Хоч зараз я там рідко буваю, бо переїхала, але знаю, що люди готували такі таблички. Їх ставили біля озера. Просили не годувати хлібом. Там живе наша журналістка Вікторія Жуйко-Сабо і постить у фб. Вона і гуртувала людей, аби таблички ставили.

 

  • А є спеціальні люди які приходять годувати лебедів?

Там багато людей, які кожен день приходять: просто там проводять час, вигулюють собак. От вони постійно спостерігають, годують лебедів. Теж була історія: маленьке лебедя не могло літати, і, фактично, сім’я полетіла без нього. Люди, які постійно ходять, доглядають за озером, прилаштували лебедя в будинок з належними умовами, де воно зараз і живе. Ну, просто люди живуть тими лебедями.

  • Ініціативна група «Кірпічка» – це лише жителі Ужгорода?

Це тільки жителі Ужгорода. Ті, хто живе неподалік. В 2015 році ми почули плани забудовників: що там 6 гектарів є в оренді, і що ще хочуть останній гектар незабудований дати в оренду, то проявили цю ініціативу «Кірпічка». Тоді в 2015 році починалася ця кампанія захисту, щоб привернути увагу до цієї території і взагалі до проблеми зелених зон. Усі в групі відіграють свою роль. Усі вони є «кірпічниками».

  • А хто є ініціатором прибирання на «Кірпічці»: якісь громадські організації чи ужгородці?

Це організовує ініціативна група «Кірпічка». До цього не мають відношення ніякі інші групи. Усі акції прибирання, висадки дерев, фестивалі, екскурсії для дітей – це усе ініціативна група.

  • Чи є якісь негативні природні чинники, що негативно впливають на «добробут» озера? Можливо, обміління?

Так, озеро міліє. Сьогодні треба краще вивчити проблему. Зрозуміло одне, що озеро наповнюється грунтовими водами, тобто копали кар’єр доти, доки не дійшли до грунтових вод. Ті джерела, які виявили, наповнюють кар’єр грунтовою водою, тобто озеро наповнилось не дощовими опадами. І ці грунтові води рівня Ужа. Усі наші ужгородські внутрішні водойми зв’язані. Грунтові води залягають на кілька метрів нижче, ніж раніше було. Нам потрібно думати, яким чином наповнювати озеро. І це можна зробити тільки поверхневими водами. Коли ллють дощі, потрібно прорахувати з якої площі нам треба зібрати воду. Треба продумати, яким чином створити оцю систему збору дощових вод і спрямувати в озеро.

  • Чи продумовувалась детальніше ця система?

Це треба або подивитись, як це роблять в Словаччині, в Чехії та Німеччині, і спробувати створити свою систему, або запросити фахівців, які це роблять.  Тобто ідеї є, але тут питання, як профільтрувати воду, щоб вона не стікала забрудненою і не заважала, була органічно вписана в ландшафт. Крім того ще треба мати фінанси.

  • Дехто вважає, що «Кірпічка» може стати головною зеленою зоною в місті. Які перспективи?

Вона і стане головною, тільки їй треба дати стати парком. По-перше, усі наші сучасні парки – це фактично міні лісові масиви: Боздоський парк, Підзамковий парк. Тут можна спланувати парк як громадський простір, де будуть відкриті ділянки різного функціонального призначення.  Це перша його перевага, яка буде відрізняти від інших парків. Друга перевага – він знаходиться в центрі найбільш забудованого мікрорайону Ужгорода. Люди, які приходять в Боздоський парк, зазвичай приїжджають на авто. Зараз уже не вистачає навіть парко-місць. Туди основна маса людей не прийде пішки з дітьми. А оцей парк є в межах 10-15 хвилин ходу. Тобто всі люди, що живуть у висотних будинках, можуть користуватися цією територією. І їм для цього не треба сідати на авто чи автобус. Вони просто перейшли дорогу і вже там.

  • Чи планується покращення зони відпочинку, наприклад, встановлення лавочок?

Звичайно, у нас є кілька проектів. Один з проектів організації цього парку належить ландшафтному архітектору. Його треба тільки доопрацювати і можна втілювати. Другий – минулого року ми подавали на громадський бюджет наш проект: благоустрій алеї. Там ми вирішили питання з об’єднання трьох ділянок в кадастрі: є окремо 6 гектарів, майже гектар та ці півтора. Тоді можна зробити детальний план території, щоб зафіксувати стан парку і побачити, що і де можна робити, щось поставити. І вже тоді, орієнтуючись на план, можна втілювати проект ландшафтного архітектора.

  • На вашу думку, що означає «Кірпічка» для міста?

Як природний  осередок, то це, звичайно, важлива територія зеленої зони загального користування, необхідна для мешканців особливо цього району для підтримання якості середовища в місті. Місто дуже загазоване. Це дуже важлива територія для підтримання безпеки середовища. Як явище взагалі це, напевно, соціально-культурне явище, яке об’єднало дуже бататьох людей з різними інтересами: хтось полюбив птахів, хтось ходить риболовити, хтось там гуляє. І навіть ті люди, які приходять поїсти піцу від мера.  Це простір ідея, по-різному можна сказати. Це щось матеріальне і нематеріальне.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You might also like...

Чого чекати закарпатським громадам від другого етапу медичної реформи? (ВІДЕО)

Read More →