Загружаємо...
Ви тут:  Головна  >  Аналітика  >  Новина

Як на Закарпатті вирішити проблему кваліфікації посадовців у радах територіальних громад

15.02.2021  /  0 Коментарів

Найгострішу і найскладнішу проблему кадрів належної кваліфікації у новостворених в області територіальних громадах можна і необхідно прискорено вирішувати об’єднаними зусиллями регіональної влади, УжНУ й інших вишів, асоціацій органів місцевого самоврядування та діючих у регіоні інституцій підтримки реформ, досвідчених і фахових громадських об’єднань. Діяльність нового навчального інституційного об’єднання не менш успішно можна поширити і на сферу підвищення кваліфікації та підготовки менеджерів з регіонального розвитку.

Ланцюг не сильніший за свою найслабшу ланку

Ця шведська поговірка чудово ілюструє нинішню проблемну ситуацію з кваліфікацією посадовців у виконавчих органах рад  більшості із новостворених  в результаті місцевих виборів рад територіальних громад Закарпаття. Рівень кваліфікації і обсяг знань для ефективного муніципального управління в радах і громадах, які внаслідок реформних змін перейшли на прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом, мають купу нових повноважень та ресурс на їх здійснення, отримали земельні ресурси і майно від районів, утворили нові управлінські структури – критично недостатній. І саме ця проблема є найбільшим викликом і навіть загрозою для реалізації наступних завершальних етапів реформи децентралізації в області. І ось чому.

Офіс реформ Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України (РВ АМУ) від самого початку здійснення реформи децентралізації у 2014 році розвиває аналітичний підхід до реформних процесів і змін на основі уведення поняття системної спроможності громади. На відміну від спрощених підходів Мінрегіону, до системної спроможності у розвитку ми включаємо не менше 15 характеристик для ради і громади. Зокрема, це територіальна, демографічна (населення), природно-ресурсна (у тому числі й земельні ресурси), фінансово-бюджетна та інфраструктурна й управлінська складові спроможності. Не менш важливі такі складники системної  спроможності ради і громади як соціальний розвиток  (якісні послуги у сферах освіти, охорони здоров’я, культури); місцевий економічний розвиток  та залучення інвестицій; система доступних комунальних і адміністративних послуг населенню; послуги громадського транспорту (забезпечення мобільності); збалансованість екологічної і природоохоронної складових з економікою і житлово-комунальним господарюванням; можливості для відвернення чи протидії природним і техногенним аваріям і катастрофам та адаптації до змін клімату; забезпечення комплексу заходів  громадської безпеки тощо.

Так-от: управлінська (кадрова) спроможність ради і громади в тій чи іншій мірі  присутня в усіх без винятку інших характеристиках її системної спроможності.

Отже, зміцнивши найслабшу управлінську ланку у ланцюгу складових системної спроможності рад і громад Закарпаття, ми водночас зміцнимо і увесь ланцюг. Але як це зробити максимально швидко, ефективно і оптимально та з урахуванням наявних в області інформаційних, навчально-методичних та інтелектуальних ресурсів і напрацювань?

Системна проблема потребує системного підходу до вирішення

Консультанти Офісу реформ Закарпатського РВ АМУ та партнери із Закарпатського регіонального офісу Програми “U-LEAD з Європою”, на долю яких припали найбільш інтенсивні консультації і навчальні заходи як на етапах формування 64-х територіальних громад на Закарпатті, так і у складний нинішній поствиборчий період з листопада 2020 року – до лютого 2021  року, на прикладі постійних комунікацій із 47-ма вперше утвореними на Закарпатті громадами усвідомили, наскільки справді гострою є проблема кадрового голоду і кваліфікації посадовців виконавчих органів рад. Адже більша частина з них у сільських і селищних громадах формувалась уперше. Гостроти додавало і те, що за складним і вперше реалізовуваним радами процесом реорганізації сільських рад, що увійшли до складу нової громади, не встигала і законодавча база, необхідна для прийняття радою рішень. У часі все це співпало з підготовкою і проведенням перших сесій новообраних рад, в яких до того ж формувались постійні комісії, виконкоми рад, призначались старости і затверджувались старостинські округи та заступники міських, селищних і сільських голів.

Саме у цей непростий реформний поствиборчий період останніх 3-4 місяців у експертного середовища і визріли концепт та бачення комплексного, системного розв’язання проблеми. Ось які оцінки ситуації взяті до уваги. Серед основних цільових груп – контингентів потенційних слухачів для навчальних заходів підвищення кваліфікації або ж перекваліфікації у місцевих радах ми виділили такі. Посадовці виконавчих органів рад: загалом  для них  виокремлено 17 тематично-галузевих  напрямків навчальних заходів. Орієнтовна мінімальна потреба охоплення – не менше 1200 осіб.

Новообрані депутати 64-х міських, селищних  і сільських рад: не менше 7 тематичних напрямків та програм, охоплення – близько 1300 осіб. На необхідність і важливість організації навчальних заходів і для депутатів місцевих рад територіальних громад вказують і непоодинокі випадки конфліктних ситуацій між заполітизованою частиною депутатської «більшості» та обраним громадою селищним чи сільським головою. Так роботу Великоберезнянської селищної ради фактично повністю заблокувала подібна депутатська «більшість», домагаючись прийняття регламенту ради та призначення заступників голови і старост сіл на своїх умовах –  із зазіханням на окремі повноваження селищного голови, чітко визначені законом. На запитання запрошеного на сесію автора статті, чому вони налаштовані на порушення базового закону місцевого самоврядування, представник радикальної депутатської «більшості» заявив, що вони дотримуються принципу «дозволено все, що не заборонено законом». Коментарі тут зайві. А справа по цілеспрямованому і тривалому блокуванню рішень сесій ради, очевидно, розглядатиметься уже у суді. Подібний розвиток подій був би малоймовірний після навчань депутатів.

Ще одна цільова група для навчань – це старости сіл, представники зовсім нової інституції місцевого самоврядування в Україні. Нами попередньо визначено для них 5 тематичних напрямків навчань, орієнтовна потреба охоплення – близько 250 осіб. Зініційовано утворення громадського об’єднання старост сіл Закарпаття.

Окремі цільові групи складають депутати 6-ти районних і обласної рад та державні службовці структурних підрозділів ОДА і РДА. Щодо них оцінки потреб і тематичних напрямків навчань, звісно, визначати не нам.

Наступні  кроки в оцінюванні можливості прискореного розв’язання проблеми кваліфікації посадовців рад здійснювались через комунікації автора статті з усіма потенційними навчальними організаціями та установами Закарпаття. Критеріями «відбору» визначені володіння навчальними інформаційними ресурсами цільового тематичного спрямування, наявність багаторічного досвіду та інтелектуального людського ресурсу (досвідчені викладачі, тренери, проект-менеджери, консультанти, експерти та ін.), а також – аудиторій та технічних засобів, у тому числі для форм і методів онлайн (дистанційного) навчання з огляду на триваючі карантинні обмеження, пов’язані з пандемією COVID-19. Комплексний аналіз показав, що жодна з існуючих на Закарпатті потенційних владних і неурядових, громадських чи розвиткових організацій і установ  на сьогодні не має можливості у повному обсязі, самотужки та прискорено вирішити окреслену для громад проблему. Навіть  утворений кілька років тому Центр підвищення кваліфікації публічних службовців юридичного факультету УжНУ – найбільш академічний і фаховий підрозділ провідного вишу краю –  поки-що єдиний охоплює своєю діяльністю здебільшого підвищення кваліфікації державних службовців. А винятково обширним і різноплановим тематичним інформаційним ресурсом, включаючи близько 40 апробованих навчально-методичних посібників і програми для навчань як посадовців, так і депутатів місцевих рад, володіє Офіс реформ Закарпатського РВ АМУ. Правда, загалом це розробки АМУ всеукраїнського рівня, що лише додає їм ваги.

Окрім того, низка провідних громадських об’єднань та агенцій регіонального розвитку області, Закарпатський регіональний центр “U-LEAD з Європою”, Асоціація проектних менеджерів “Jadro.lab” та Закарпатська ОДА і Закарпатська облрада також володіють унікальними навчально-методичними ресурсами і фахівцями у сферах місцевого і регіонального розвитку.

Так і народилась ідея поєднати «плюси» усіх учасників навчальних заходів та розробників інформаційних навчальних ресурсів в області. Вона вилилась у пропозицію утворення та підтримки навчальної діяльності регіонального консорціуму «Академія розвитку громад і регіону «Нове Закарпаття».

Нова парадигма навчань посадовців, менеджерів і службовців

Першою організацією, яка на своїх Загальних зборах міських, селищних і сільських голів територіальних громад краю 2 лютого 2021 р. повністю схвалила ідею і програму діяльності Консорціуму «Академія розвитку громад і регіону «Нове Закарпаття» – після доповіді-презентації автора статті – стало Закарпатське РВ АМУ. На Зборах був присутній і Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, який схвально відгукнувся про ініціативу. Під час доповіді-презентації було особливо підкреслено, що зосередження різнопланового і потужного інформаційного навчально-методичного ресурсу та залучення близько 12-15 взаємодоповнюваних і фахових організацій та установ різних організаційно-правових форм і галузей та напрямків діяльності, включаючи регіональну владу і УжНУ, провідні агенції регіонального розвитку та асоціації органів місцевого самоврядування і громадські об’єднання, дозволяє нарешті реалізувати нову парадигму навчань посадовців, менеджерів і державних службовців в області. В рамках старої парадигми тематику і навчальні програми та форми навчальних занять місцевому самоврядуванню пропонувались, виходячи з можливостей навчальної інституції – «що є на складі».

Тепер, у рамках діяльності створюваного Консорціуму, є можливість проводити підвищення кваліфікації і перепідготовку посадовців та депутатів місцевих рад різних рівнів, проєктних менеджерів та державних службовців на основі запитів і потреб відповідних цільових груп, планомірно і скоординовано залучаючи  до навчального процесу інформаційні, інтелектуально-навчальні ресурси і навіть аудиторні можливості всіх учасників Консорціуму. Це і є сутністю нової парадигми – «інтереси замовника вище за все».

9 лютого 2021 р. на черговому засіданні Наглядової ради Агенції регіонального розвитку Закарпатської області сім її присутніх представників організацій-засновників також проголосували за участь АРР у Консорціумі та внесли свої пропозиції. В той же день і Центр підвищення кваліфікації публічних службовців юридичного факультету УжНУ повторно підтвердив свою зацікавленість щодо входження в Консорціум з автономним статусом.

Попереду ще багато організаційної роботи. Але уже очевидно, що усвідомлена і колективно добре продумана концепція створення і діяльності Консорціуму «Академія розвитку громад і регіону «Нове Закарпаття» спроможна справді якісно покращити рівні муніципального і державного управління в області.

Олег Лукша,

керівник Офісу реформ і виконавчий директор Закарпатського РВ АМУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You might also like...

Податковий борг перед місцевими бюджетами Закарпатської області за 2020 рік зріс на 14%

Read More →