Загружаємо...
Ви тут:  Головна  >  Новини  >  Новини Закарпаття  >  Новина

Україна стала частиною енергосистеми континентальної Європи: що це означає для закарпатських територіальних громад?

23.03.2022  /  0 Коментарів

До початку широкомасштабного російського вторгнення Україна була частиною спільної енергосистеми з росією та Білоруссю. За даними «Укренерго» весь імпорт електрики з цих країн за 2021 рік не перевищував 1,1%  всього електроспоживання в Україні. Частка мізерна, проте необхідна, щоб уникнути аварійних відключень у піковий період. У лютому ситуація кардинально змінилася: всього за місяць Україна від’єдналася від росії та Білорусі та приєднала електромережі до країн ЄС. Що означає для українців незалежність від країни-агресора та членство в «енергетичному Євросоюзі»?

Ідея енергонезалежності України від північно-східних сусідів не нова – її виношували ще з 2005-го року. На експорт української електроенергії в країни ЄС з початку двохтисячних років працював Бурштинський енергоострів – умовна територія, на якій розташовані електричні мережі Бурштинської ТЕС, разом із прилеглою до неї електромережею та власними споживачами електроенергії в межах Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей. Це був пілотний етап інтеграції енергосистеми України з енергосистемою континентальної Європи. Повну синхронізацію ОЕС України з ENTSO (European Network of Transmission System Operators for Electricity) було заплановано на початок 2023-го року, утім війна, яку розпочала російська федерація проти України, значно прискорила цей процес.

Екстрена синхронізація України та Молдови з енергосистемою Європи

Всього за кілька годин до широкомасштабного російського вторгнення Україна та Молдова планово від’єднали свої енергосистеми від росії та Білорусі. Автономний режим мав тривати до 27-го лютого, після чого результати випробувань мали проаналізувати західні партнери, а Україна – знову приєднатися до енергосистеми рф та Білорусі. З початком війни Київ відмовився від поновлення підключення та ініціював прискорення процесу синхронізації української енергосистеми з європейською.

З 16-го березня Україна та Молдова стали частиною енергетичної системи континентальної Європи. Курс на прискорення енергонезалежності від рф та Білорусі взяли й країни Балтії, вирішивши не чекати цього до 2025 року, як було заплановано. Це суттєво послабило важелі впливу країни-агресора, яка і без того стрімко втрачає позиції на міжнародній арені.

Україна – частина «енергетичного Євросоюзу»

Приєднання до європейської системи означає не лише можливість імпорту електрики із Європи у разі необхідності, але й дозволяє експортувати надлишок вітчизняного виробництва, як це було у довоєнний час. «Енергетичний Євросоюз» – це, з одного боку, розірвання економічних стосунків з росією у галузі енергоринку, з іншого – підвищена енергобезпека та додатковий дохід для держави за рахунок експорту власної енергії. Важливо зазначити, перехід на європейський ринок змінить цінову політику на послуги з електроенергії. За прогнозами експертів, тариф для пересічного споживача може зрости.

Втім, згідно з нещодавньою заявою міністра енергетики Германа Галущенко: «Україна не збирається підвищувати ціни на електроенергію для населення за умов розв’язаної росією війни. Я думаю, ми зараз розробимо певний алгоритм, який допоміг би всім генераціям спокійно пройти цей період».

Синхронізація енергомереж України з мережами континентальної Європи – це по-справжньому історична подія, ще один важливий крок України в євроінтеграційному процесі.

«Цей проєкт продемонстрував надзвичайну співпрацю та рішучість усіх причетних до цього процесу. ЄС і надалі підтримуватиме Україну в енергосекторі, забезпечуючи реверсні потоки газу та постачання необхідних енергоносіїв. Висловлюю надію на продовження вже у найближчому майбутньому співпраці у сфері «зеленого» переходу та ринкових реформ» – єврокомісар із питань енергетики Кадрі Сімсон.

Формування оновленої спільної кліматичної та енергетичної політики

Згідно з концепцією «зеленого» енергетичного переходу України до 2050-го року: «Україна володіє значним природним потенціалом для здійснення «зеленого» переходу в усіх секторах економіки. Враховуючи можливості та доступність сучасних технологій відновлюваної енергетики, а також стрімкий їх розвиток, Україні цілком під силу та економічно доцільно до 2050-го року досягнути 70% частки ВДЕ у виробництві електроенергії. Водночас значну частину (до 15%) може складати виробництво електроенергії за рахунок установок у домогосподарствах та бізнесі».

У цьому напрямку зосереджений один із найважливіших проєктів ГО «Екосфера»: «Енергетичні можливості для закарпатських громад»у рамках якого ми поширюємо ідеї енергетичної демократії для забезпечення мешканців віддалених громад гірських районів Карпат доступною, надійною, сталою та безпечною енергією за рахунок збільшення виробництва відновлюваної енергії.

Зокрема, ми провели серію семінарів та консультацій у 10 гірських громадах щодо можливостей створення розвитку власних мікро-мереж ВДЕ на основі існуючих природних ресурсів (сонця, вітру та води) за участі приватного капіталу на основі кооперації. Заходи відбулися у Довжанській, Вільховецькій, Нересницькій, Великобичківській, Тячівській, Солотвинській, Нижньоворітській, Керецьківській, Дубівській та Холмківській територіальних громадах. У результаті ми обрали 4 пілотні громади – Дубівську, Нересницьку, Вільховецьку та Нижньоворітську, – з якими ми продовжимо працювати.

Разом із тамтешніми жителями експерти обговорюють стратегічні напрямки розвитку розподіленої ВДЕ-генерації в громадах та підвищення енергоефективності громад – визначальних напрямків енергетичного переходу України.

«На сьогодні з Дубівською та Нересницькою територіальними громадами ми працюємо у напрямку формування місцевої енергетичної політики, яка буде відображена в окремій операційній цілі у рамках Стратегій розвитку цих громад», – розповідає експерт-еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук.

«Фокус розвитку цих громад відповідно до цих стратегічних документів буде спрямовано на підвищення енергоефективності бюджетних установ та підвищення енергонезалежності громад за рахунок розвитку розподіленої ВДЕ-електрогенерації. Розвиток розподіленої ВДЕ-електрогенерації визначений пріоритетом в усіх 4-х пілотних громадах. У цьому випадку мова йде про розвиток комунального сегменту джерел сонячної електрогенерації. Передусім це встановлення сонячних колекторів для отримання гарячої води та сонячних батарей для вироблення електроенергії на дахах бюджетних установ – дитячих садочків, шкіл, будинків культури, ЦНАПів. Вироблена електроенергія дозволить компенсувати затрати електроенергії та знизити видатки з бюджету на енергоресурси», – пояснила Оксана Станкевич-Волосянчук.

Грантова ініціатива «Енергетичні можливості для закарпатських громад», що впроваджується ГО «Екосфера», стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ).

Джерело: ГО «Екосфера»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You might also like...

Українські військові підтримують дерусифікацію на Закарпатті

Read More →