Загружаємо...
Ви тут:  Головна  >  Новини  >  Новини Закарпаття  >  Новина

Компостування як рішення: позбуваємось органічних відходів та створюємо якісний ґрунт

08.09.2020  /  0 Коментарів

Стратегією розвитку міста Ужгорода до 2030 року передбачено налагодження системи збору органічних відходів від населення і до 2030 року планується, що цією системою буде охоплено не менше половини населення. При правильній організації системи сортування та поводження з відходами, органічні відходи не потраплять на сміттєзвалища та стануть сировиною для виготовлення якісного добрива. Така практика поводження з біовідходами дозволить скоротити протягом 5 років кількість сміття, що потрапляє на сміттєзвалище, до 40 %. Міські клумби отримають безкоштовне добриво. Мешканці перестануть спалювати  сухе листя забруднюючи повітря у місті.

Саме з цією метою у грудні 2019 року ГО «Екосфера» розпочала роботу над проектом «Компостуй – Землю врятуй!», який фінансується за кошти ЄС. Партнерами у цьому проекті виступають Агенція розвитку Ужгорода та Агенція з підтримки регіонального розвитку міста Кошіце (Словаччина). Пілотним об’єктом проекту обрано ужгородський НВК «Пролісок», який має давній досвід компостування органіки, опалого листя, скошеної трави. Тобто те, що в інших подібних закладах в Ужгороді викидають у загальний сміттєвий контейнер або спалюють, в цьому навчальному закладі успішно використовують. Компост застосовують для вирощування власної городини і ягід, якими потім  послуговуються, готуючи  обіди для дітей. У «Проліску» наразі використовується дерев’яний компостер. У рамках проекту ГО «Екосфера» допомагає навчальному закладу оптимізувати процес компостування, використати ще й інші види компостерів, а також дробильну машину, яка подрібнюватиме відходи обрізки дерев.

А що робити мешканцям багатоповерхівок та приватного сектору? Як зацікавити ОСББ займатись компостуванням на своїй прибудинковій території? Презентуємо вам п’ять життєвих історій про успішний досвід компостування у багатоквартирних будинках та на присадибних ділянках у містах.

Що таке компостування? За допомогою цього процесу побутові органічні відходи можна не викидати у загальний смітник, а використати, і отримати органічне добриво і, навіть, ґрунт. По суті, компостування є шляхом вирішення двох проблем одночасно. На локальному рівні – позбавитися більшості органічних решток і, натомість, отримати поживний ґрунт для квітів чи городини. Якщо ж подивитися на питання більш глобально – третину їжі люди викидають просто у смітник. Із маленьких домашніх смітничків рештки потрапляють до великих сміттєзвалищ. «Органіка на сміттєзвалищах є потужним джерелом викиду метану в атмосферу Землі. Цей газ сприяє посиленню парникового ефекту, а  також  створює пожежонебезпечну ситуацію на сміттєзвалищах. Таким чином, компостуючи, ми робимо свій важливий внесок у збереження навколишнього середовища», – розповідає Оксана Буртин, офіс-менеджер ГО «Екосфера».

Отож, щоб дізнатися, як правильно компостувати та які є практики, ми поговорили з людьми, які успішно займаються компостуванням в різних умовах – починаючи від  присадибних ділянок у приватному секторі, до квартир у багатоповерхівках.

Діана Попфалуші, Львів:

Компостувати я почала 2 роки тому. Йшла я до цього ще довше, але згідно ZeroWaste піраміди: спочатку відмовилась від непотрібного, потім скоротила свої споживацькі смаки, почала більше речей перевикористовувати, обирати б/у та секонд-хенди; наступним кроком було сортування і, на завершення, розпочала облаштування компостного куточка в домі. Для чого мені компостувати? Аби максимально скоротити кількість відходів, які через мене потрапляють на сміттєзвалища.

Органіки у нашому сміттєвому відрі, залежно від сезону, від 30 до 60%, і, як на мене, компостування – це максимально логічний крок до скорочення кількості відходів: просто компостуєш і оп! – продукуєш наполовину менше. Також для мене важливе компостування як спосіб протидії змінам клімату: органіка одна з основних причин утворення на полігонах парникового газу – метану. Органіка потрапляє на звалище, де вона змішується із іншими видами відходів, зокрема, пластиком, на всю цю суміш потрапляє сонячне проміння, дощ, і створює середовище для активного продукування метану, світова частка продукування якого від сміттєзвалищ сягає до 16%. Тому сміттєзавлища та полігони, на яких немає системи дегазації, просто бомби сповільненої дії.

Живу я у Львові – місті, яке є майже мільйонником, на 8-му поверсі. Для компостування я використовую ЕМ-контейнер. Це спеціальне відро з подвійним дном, одне з яких – те, що всередині – має багато невеликих отворів. Внизу відра є резервуар, куди збирається компостна рідина (ще відома як компостний чай), що стікає через ці отвори, та краник для зливу рідини. ЕМ-контейнер мені подарували, але їх можна придбати або зробити самостійно. Також у мій компостувальний “набір” входять бокаші – висівки з ефективними мікроелементами, які допомагають відходам не гнити, а ферментуватись; 2 менші контейнери з кришками, у які я протягом кількох днів збираю органічні рештки; і пляшка, якою я час від часу приминаю органіку.

Щодо тих речей, які можна компостувати, а які ні, то ми з колежанками розробили інфографіку. В ній майже вичерпний перелік цих речовин.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You might also like...

Уряд хоче перекласти компенсації підприємцям за збитки від карантину на бюджети громад

Read More →