Загружаємо...
Ви тут:  Головна  >  Новини  >  Новина

Доки посадовці нехтуватимуть інтересами держави і соромитимуть її перед Європою?

02.11.2020  /  0 Коментарів

Боротьба за збереження унікального природного комплексу Боржавських полонин уже вийшла на європейські обшири. Третій рік поспіль екологічна громадськість України послідовно й обґрунтовано, з державницьких позицій виступає проти планів промислової забудови ключового вододільного хребта Українських Карпат — сивих Боржавських полонин.

Уже з цієї світлини видно, що природі буде завдано непоправної шкоди.

Ненаситний «зелений» тариф

Вершини цього унікального природно-географічного і геологічного гірського масиву альпійських лук, що охоплює території чотирьох уже колишніх районів Закарпаття, — ще у 2017 році бізнесу (на зиску з зеленого тарифу) заманулося забудувати потужною вітроелектростанцією ВЕС) на 120 мегават. Мало би постати аж 34 вітрогенератори! Висота кожного — 150 метрів! Забудовник — ТОВ «Атлас-Воловець-Енерджі» — навіть «пройшов» у той період етапи розробки і затвердження детальних планів територій з допомогою розпоряджень голів колишніх Воловецької і Свалявської райдержадміністрацій. Та, як згодом виявилося, всупереч чинній Схемі планування території Закарпатської області і без належного узгодження з обласними структурами, що мають стосунок до природокористування. І зрозуміло чому: гірські території Боржавських полонин з позицій інтересів держави функціонально призначені виключно для туристично-рекреаційних і природоохоронних цілей, а не для промислової енергетики. На це вказує і практика природокористування на територіях Боржавських полонин упродовж 50—70 років, на лісових схилах яких розташовано шість лісових заказників, а розгалужена система привершинних альпійських лук протяжністю понад 50 км із середньою висотою 1400—1500 метрів давно затверджена обласною радою як ключової території регіональної екологічної мережі. А ще на Боржавських полонинах уже десятки років тому зведені і функціонують відомі гірські туристичні і гірськолижні комплекси. Сюди щороку приїздять сотні тисяч туристів, лижників, дельта- і парапланеристів, спортсменів і просто люди з усієї України та сусідніх країн із задоволенням і насолодою там відпочивають — краса неймовірна!..

І саме з огляду на унікальність, збереженість і природну цінність уся гірська частина Боржавських полонин була включена Постійним комітетом Бернської конвенції до європейської території Смарагдової мережі (реєстраційний номер UA 0000263), підписантом якої є і Україна.

Тож постає логічне запитання: як на таку цінну і величну частку Українських Карпат за прямого сприяння двох РДА були розроблені і затверджені детальні плани територій під забудову гігантськими вітряками?!. І, по-друге, як облуправлінню Держгеокадастру «вдалося» перевести особливо цінні гірські полонинські землі (та ще й плямами під кожен вітряк!) із сільськогосподарського і рекреаційно-туристичного призначення — у землі промислової енергетики?!. Тисячі учасників сформованої у 2018 році Всеукраїнської громадської мережі «SAVE Borzhava» переконані: це загадка з корупційним присмаком, яку давно мали розгадати правоохоронні органи.

Чи не тхне від дозволів корупційним сопухом?

Як виявилося пізніше, саме Боржавські полонини обрані для промислової забудови під ВЕС, бо тут постійно дме сильний вітер, а отже, проект швидше окупиться. І зелений тариф, про доцільність високої ціни на який в Україні точиться так багато справедливих і критичних розмов, — збагачував би іноземного інвестора. (Правда, за словами екологів-активістів, вітри не меншої сили віють і неподалік, на низині. А це в тисячі разів менше шкодило би довкіллю, ніж на високих полонинах!) Тож екологи кажуть: ставте гігантські вітряки на низині!

Ще одна причина: у райцентрі Воловець давно простоює електростанція для прийому виробленої на ВЕС електроструму. Та ще й Закарпатська ОДА, очолювана тоді Геннадієм Москалем, підписала із забудовником меморандум про повне сприяння проектуванню і будівництву гігантської ВЕС на Боржавських полонинах. І незважаючи на всі очевидні екологічні, природоохоронні та економічні ризики та загрози для розвитку цілісного і протяжного гірського комплексу і його природне значення для Європи.

Інвестору залишилося у 2018-2019 рр., подібно до «проходження» етапу детальних планів територій і «вирішення» земельної проблеми, так само успішно «подолати» етапи звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД) за новим законом щодо отримання позитивного висновку від облдержадміністрації, а відтак — і дозволу на будівництво в регіональній структурі Держархбудінспекції (ДАБІ). Як і скандально були отримані обидва необхідні для забудовника документи від державних структур, описано уже в десятках журналістських статей і розслідувань…

Проти скандальних планів — всеукраїнська громадська мережа «SAVE Borzhava»

Принциповим і вирішальним з правових підходів стало те, що на заваді скандальним планам нарешті стала у 2019 р. консолідована позиція і об’єднання екологічної, наукової, туристичної, спортивної і навіть релігійної громадськості не лише Закарпаття, а й усієї України, уособленням і механізмом комунікацій яких і є всеукраїнська громадська мережа «SAVE Borzhava». Закарпатською частиною всеукраїнського екологічного руху спротиву будівництву ВЕС на Боржаві стали коаліційне об’єднання громадських організацій і науковців «Форум екологічного порятунку Закарпаття», керівництво і науковці-біологи Ужгородського національного університету, правники, провідні журналісти краю, екологічні комісії греко-католицької і римо-католицької єпархій Закарпаття, туристичні і спортивні громадські організації області, регіональна асоціація органів місцевого самоврядування «Закарпаття — за чисте довкілля».

Одна з провідних організацій коаліції — Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» — ще торік узяла на себе непростий тягар судових позовів: до департаменту екології і природних ресурсів Закарпатської ОДА — за скасування неправомірного позитивного висновку до звіту з ОВД, а також — до Держархбудінспекції — за скасування неправомірно виданого дозволу на будівництво ВЕС на Боржавських полонинах. Закарпатським окружним адміністративним судом після 10-місячного розгляду в судових засіданнях рішенням від 18 березня п. р. висновок зі звіту з ОВД визнано протиправним і скасовано. Справа нині розглядається у Восьмому апеляційному суді у м. Львові, хоча відповідач — департамент екології і природних ресурсів ОДА — не подавав апеляційної скарги. Що не може не дивувати… 3 листопада очікується вже четверте засідання суду у Львові за апеляційними скаргами забудовника і деяких третіх осіб.

За іншим судовим позовом — до Держархбудінспекції, навпаки, справу Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» не виграв у суді першої інстанції — у тому ж Закарпатському окружному адмінсуді справу щодо скасування дозволу на будівництво ВЕС на полонині Боржава. Але згодом, 2 вересня нинішнього року, Апеляційним судом у м. Львові цей дозвіл усе-таки визнано протиправним і скасовано.

Обидві перемоги досягнуто активною участю в судових процесах не тільки закарпатської громадськості, а й науковців та громадських активістів з Києва і Львова і правників благодійного фонду «Екологія-Право-Людина».

А завдяки активній позиції екологів з Української природоохоронної групи (Олексій Василюк, м. Київ), які подали обґрунтовану скаргу «Ймовірна загроза території Смарагдової мережі «Полонина Боржава» (реєстраційний номер UA0000263) через будівництво вітрової електростанції (Україна)», проблема вкотре розглянута на засіданні Бюро Постійного комітету Бернської конвенції 15-16 вересня 2020 року.

При цьому, запрошено представників уряду України та організації-скаржника «представити своє бачення ситуації та план дій щодо неї» на 40-му засіданні Постійного комітету, що триватиме з 30 листопада по 4 грудня 2020 р. в онлайн-форматі.

І вкотре Бюро Постійного комітету Бернської конвенції «відмічає відсутність звіту від представників влади» (України) для належної підготовки цього засідання.

Громадськість сподівається, що профільне Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України цього разу не проігнорує захід і представить належний звіт щодо Боржави.

Не варто очікувати, що на найвищому засіданні Постійного комітету Бернської Конвенції
на початку грудня буде ухвалено остаточне рішення щодо долі великого об’єкта європейської Смарагдової мережі — Боржавських полонин. Але те, що одна з найповажніших у Європі міжнародних природоохоронних інституцій настійливо рекомендуватиме урядові України дотримуватись раніше ратифікованих міжнародно-правових зобов’язань у сферах охорони природи і збереження довкілля, не викликає жодних сумнівів!

Цілком логічно постане і те запитання, яке постійно виникає в екологічної та природоохоронної громадськості в областях України: чому посадовці — з різних владних структур у регіонах під час вирішення питань щодо проектів природокористування — не захищають навіть інтересів держави з охорони природи і збереження довкілля відповідно до вимог чинного законодавства та міжнародно-правових актів, ратифікованих Україною? Невже цим мають займатись або спонукати до цього владу громадські організації? Й тим паче — через суд?!

Так рішенням суду, яким доведено та визнано протиправним і скасовано позитивний висновок щодо звіту з ОВД планованої діяльності з будівництва ВЕС на полонині Боржава, чітко вказано, що департаментом екології і природних ресурсів Закарпатської ОДА при цьому порушено загалом сім законів України і три міжнародно-правові акти, чинні у нашій державі, а також три нормативно-правові акти регіонального рівня! Чиї ж інтереси представляв тоді уповноважений орган державної виконавчої влади в регіоні, надаючи начебто позитивний висновок забудовнику, що став однією з підстав і для видачі ДАБІ дозволу на будівництво ВЕС? Відповідь більш ніж очевидна: це точно не інтереси держави і не громад та громадськості і, тим паче, унікальної ПРИРОДИ Закарпаття і України.

Ужгород.

Фото з доступних джерел.

Василь Нитка, Голос України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You might also like...

Міжгірська, Пилипецька, Синевирська та Колочавська територіальні громади отримали фахові консультації від Закарпатського РВ АМУ

Read More →